Олег Латишев
Російська Академія природознавства,
Маріїнська галерея ім. М.Д. Шаповаленко
(м. Москва, Росія )
Віктор Ільїн
Міжнародна Академія дитячо -юнацького туризму
і краєзнавства ім. А.А. Остапця - Свєшнікова
Маріїнська галерея ім. М.Д. Шаповаленко
(м. Воронеж, Росія )
Людмила Макарова
Міжнародна Академія дитячо -юнацького туризму
і краєзнавства ім. А.А. Остапця - Свєшнікова
Маріїнська галерея ім. М.Д. Шаповаленко
(м. Воронеж, Росія )
АКАДЕМIЧНА МОБIЛЬНIСТЬ ЯК ОЗНАКА
ГЛОБАЛЬНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ
У період глобалізації академічна мобільність виступає як надійний організуючий, стабілізуючий, і в той же час - розвиваючий початок. Традиційне розуміння цього суспільного явища, викладене, наприклад, на сайті СПбДПУ, засноване на тому, що «академічна мобільність надає можливість студентам, аспірантам і молодим вченим продовжити освіту або придбати науковий досвід за кордоном шляхом участі в короткостроковій освітній або науково-дослідницькій програмі. Метою розвитку програм академічної мобільності є підвищення якості освіти, поліпшення взаєморозуміння між різними народами та культурами, виховання нового покоління, підготовленого до життя і роботи в міжнародному інформаційному співтоваристві» [1].
Ми схильні стверджувати, що більша частина з вище перерахованих цільових установок програми академічної мобільності також корисна для соціалізації студентської молоді. І якщо зазвичай під соціалізацією ми звикли розуміти прилучення випускників середніх освітніх установ до норм і традицій рідної країни, то в даному випадку поняття соціалізації переживає своє друге народження. На наш погляд, це продиктовано тим, що вже вся земна куля з усіма її жителями починає розглядатися прихильниками процесу глобалізації як одне суспільство. Чиї традиції і норми життя в якому також саме вигострюються в цей період. Стосовно до розгляду засобів мовної комунікації ми вважаємо, що і рідну мову студента, і англійську як один з найбільш широко вживаних мов міжнаціонального спілкування, можуть функціонувати тут разом з мовою країни проживання студента при здійсненні ним програми академічної мобільності. Більше того, багатьма країнами вивчення новоприбулими студентами державних мов спілкування в цих країнах вітається і заохочується у формі студентських кредитів.
Сформувавши відповідну інформаційну базу, що включає відомості про грантові програми фондів на навчання за кордоном, представники вузів ретельно відбирають кандидатів, здатних адекватно зарекомендувати себе в колі зарубіжних колег і принести цим самим направляючому вузу заслужені моральні дивіденди. У Берлінському комюніке (2003 р.) визнали можливим назвати «мобільність студентів, академічного та адміністративного персоналу основою створення європейського простору вищої освіти» [2]. «Велика хартія університетів» повідомляє, що «університети заохочують мобільність викладачів і студентів» [2]. У розвиток логіки даного положення вписується і спільна декларація чотирьох міністрів освіти (Сорбонна, 1998 р.). Нею, зокрема, проголошено, що «відкритий європейський простір вищої освіти несе в собі незліченну безліч перспектив, безсумнівно, поважаючих наше розмаїття, але вимагають, з іншого боку, постійних зусиль з усунення перешкод та створенню умов для навчання, які посилять мобільність і зміцнять співробітництво» [2]. Болонська декларація при здійсненні своїх найважливіших завдань пропонує «сприяти мобільності за рахунок подолання перешкод, ефективному здійсненню свободи пересування, приділяючи особливу увагу доступу студентів до навчальних закладів і відповідних послуг. Нітрохи не применшуючи значущості дистанційної форми навчання, Болонська декларація, тим не менш, бачить в пріоритетним шляху реалізації мобільності очне навчання. При так званої «вертикальної» формі мобільності, чиє найменування, очевидно, зобов'язана повного «пронізиваніе» смислової складової всього навчального університетського курсу, студент повністю освоює цей курс саме у вузі за кордоном з присудженням йому там бажаного ступеня. І тільки при «горизонтальнії» формі академічної мобільності студент впевненою ходою проходить тільки один навчальний «поверх», не ставлячи перед собою завдань висхідного рівня. І навіть тоді, коли особисті амбіції студента спонукають його перейти від «горизонтальної» форми мобільності до «вертикальної», це вимагає затвердження програми навчання за кордоном напрямних вузом. І, що немало важливо, чіткої відповідності спеціалізації цього вітчизняного вузу спеціалізації зарубіжного. Також мається на увазі, що рівень навчання, пропонований іноземним вузом, буде відображати вимоги, які пред'являються до рівня студентських знань аналогічним вузом у нас в країні. Якщо при зіставленні останніх з'ясується, що студент отримав більш високий рівень знань при навчанні в зарубіжному вузі, ніж міг би отримати за відповідний період у своєму рідному університеті, це не викличе ні найменших проблем, і тільки піде такому студенту в залік. Однак може виявитися (і практика подібних випадків в даний момент є в наявності), що студент ухилився від навчання в стінах рідного вузу. І зробив це в надії тільки на те, що викладацький колектив зарубіжного вузу виявиться значно поблажливіше до його нехтування навчанням, але при цьому можливе отримання ним в тій самій мірі, що і на Батьківщині, але при значно більшому вкладенні зусиль. Це найбільш характерно для «самовисуванців» - індивідуальних студентів, які навряд чи апелюють до міцності партнерських відносин між напрямним і приймаючим вузами, або взагалі до наявності оних. Як повідомляє інтернет-співтовариство, присвячене проблемам академічної мобільності, «у разі індивідуальних дій студент, отримавши згоду приймаючого вузу, повинен буде поставити до відома факультетського і кафедральних координаторів з Болонського процесу базового вузу насамперед для того, щоб вони могли визначити, наскільки пропоновані йому для вивчення дисципліни корелюють з навчальним планом факультету за аналогічний період навчання. Якщо «болонські» координатори та деканат не знайдуть достатньої кількості відповідностей між навчальними планами вузів, постане питання про недоцільність даної поїздки» [2]. Безумовно, як правило, обидва вузи в рівній мірі зацікавлені у виробленні єдиного рівня очікувань від результатів академічної мобільності кожного студента, і будуть прагнути прийняти профілактичні заходи для виключення можливості знаходження «лазівок» недобросовісними студентами, обумовлених недостатньою узгодженістю зусиль вузів за програмою академічної мобільності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Санкт-Петербургский государственный политехнический университет. Академическая мобильность (Электронная версия): [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.spbstu.ru/collaboration/mobility/ac_mob.asp
2. Московский авиационный институт (национальный исследовательский университет). Академическая мобильность (Электронная версия): [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.mai.ru/unit/ums/mobility/
3. Уральский Федеральный университет имени первого президента России Б.Н. Ельцина. Академическая мобильность (Электронная версия): [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://urfu.ru/international/exc0/
4. Санкт-Петербургский государственный университет. Экономический факультет. Академическая мобильность (Электронная версия): [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.econ.spbu.ru/education/international_activities/Academic%20mobility/